Олександр Дорофей
Рейтинг
+84.52
Сила
232.60

Олександр Дорофей

o-dorofei

Розвесели мене...

Розвесели мене,
мені так сумно стало, як ніколи не було. 
Так ніби барви світу всі забрали,  
так ніби нас з тобою не було. 
Думки мої десь там за хмарами витають, 
а сам я наче мертвий, неживий. 
Можливо Боги моїми граються думками&...
Читати далі →

Твориться в моїй душі...

Твориться в моїй душі, 
те, чого ти не зможеш відчути, 
те, що ти не візьмеш собі, 
те, що твоїм не може бути. 
Може це радість вчорашньої втіхи? 
Може це біль ранкової спіхи? 
Люба моя -це можливо страждання. 
Так зробив я - це ...
Читати далі →

Вечір, вогнище і сльози

Вечір. Вогнище. Хоч ми і не самі нам добре. Ми слухаєм пісні і дивимось на зорі. В мене течуть сльози. Я знаю, що ми разом останній день. Я знаю, що буде потім... Потім ми розминемся. Пройдуть роки... Я пам'ятатиму тебе. А ти мене забудеш. Можливо не забудеш, можливо пригадаєш, але що це дасть? Ми ...
Читати далі →

Вона закрила очі...

Вона закрила очі.
Він її обняв, 
згадав ті темні ночі, 
коли він її не знав. 
Згадав їх першу зустріч 
і сказані слова, 
згадав як не зрозумів у чому річ, 
коли відвернулася вона. 
Згадав її прекрасні чорні очі, 
ї...
Читати далі →

І тільки, відкривши очі...

І тільки, відкривши очі,
я зрозумію, що не хочу
покидати цей чудовий сон.
І дочекавшись ночі,
знаю чого точно хочу
та не прийдеш ти знов.
І я засну чекаючи.
І я засну бажаючи,
побачити хоч раз тебе
та доля цього не хоче,
і бажаю тебе я щоночі,
т...
Читати далі →

Історія

І таке буває, що коли людина відчуває, що життя її це лише написана вищими силами книга, а можливо навіть не книга, а просто листок, ну можливо два листки. Що вона робить? Вона або намагається змінити себе, або продовжує далі існувати, думаючи, що її доля вже написана за неї.   Я завжди думав...
Читати далі →

Лиш відкривши, ті ворота...

Лиш відкривши, ті ворота
зупиниш час ти назавжди
і вона залишившись самотня -
пізнає біль твого життя,
твою роботу, що завжди
була для тебе, як буття,
і шлях, що вів тебе до забуття,
й привів її на небеса.
Щодень, вона дивилась знову
на ті місця, де зупин...
Читати далі →