Олександр Дорофей
Рейтинг
+84.52
Сила
232.60

Олександр Дорофей

o-dorofei

Памяти тем, кто умер молодым

Выстрел, выстрел, паника и в бой
Летят юнцы, бегут за Родину стоять
Малы они еще, малы и не скоро на покой
Но кто как не они дом будут защищать

Но кто? Остались два отряда школьников-студентов
И враг сжимает свой кулак на юных шеях
Это будет бой последний и слышен...
Читати далі →

Встань, брате, встань!

Встань, брате, встань! І стій за свободу
Борися за волю рідного народу
Скинь ярмо з плечей, обмитих кров'ю
Бо ж твоє серце наповнене любов'ю

Бо ж в тебе є і близькі і друзі
Вони й не дають піддатись тузі
Вони заради тебе підуть в бій
Але тепер ти за неньку св...
Читати далі →

Доля

З давніх-давен, з княжих часів
Вона величиною була, наша земля
За неї боролись, ще з початку днів
Хотіли її вороги зблизька і здаля

Були герої, помирали герої
Свідомі люди ставали до зброї
Бажали позбавити її від кожного зла
Любов до землі в серцях все росла ...
Читати далі →

Дружба

В кожного в житті бував момент
в якому всі втрачають віру
І найближчі друзі покидають нас
Вони ідуть лишаючи лиш недовіру

Вони не скажуть навіть тих банальних слів
Прощай, пробач, іти мені не слід
Колись вони ще зірвуть свій плід
Та тепер втікуючи лишили за с...
Читати далі →

Дуб

Холодні барви осені приносять сум.
І він стоїть один, похмурий і величний дуб.
Життя його одвічний роздум:
Чому кремезний та могутній, нікому він не люб.

Ось так він день у день стоїть
І тільки з вітром розмовляє, та сонце він вітає,
І більш ніхто не прилетить. Читати далі →

Нова Україна (Бажана утопія)

Вставай, підніми очі вгору,
Подивися на небо і посміхнися.
Ти переміг грізного ворога.
Ти звільнив свою країну.

Багато друзів твоїх полягло
Та всі померли за свободу,
Життя віддали і відчули насолоду,
Всім ворогам своїм на зло

І будуть жити діти їх...
Читати далі →

Слова

Сутність всіх речей
це як можливість бути з богом
як підтримка тих людей
яких не знав ти з роду
Слова що сказані народом
Були забуті в той же день
дії влади знищили природу
отих простих для нас речей
Тепер лиш крик за волю
й більш нічого окрім слів
...
Читати далі →

Колись

Колись все буде просто,
Ти до мене прийдеш в гості.
Ми посидимо біля вогню.  Згадаємо, що було до нас,
Що було - коли ми були разом.
Розкажемо, що було після нас. Ти заплачеш
І голову мені на плече покладеш,
А я засміюсь
і тебе обніму.  Ми будемо так с...
Читати далі →

Згадка

Давай згадаємо, що було між нами вчора
Коли очей твоїх яскравих погляд
розпалив в мені вогонь покори
До кінця життя лишаючи той спогад...
Спогад про бажання бути поруч
не відпускаючи руки,
ламаючи життя своє власноруч
віддаючи себе в пекельні муки
Ти наче симв...
Читати далі →

А пам'ятаєш?

А пам'ятаєш, як було колись?
Осінній дощ і ми обоє
Під дощем собі клялись
Що навіки будем двоє

А пам'ятаєш, як було тоді?
Весняні квіти і рука в руці
Тоді ми були молоді
Й не вірили, що місце є розлуці

Знаєш. Ти нічого не втрачаєш.
Знаєш, як б...
Читати далі →