Доля

З давніх-давен, з княжих часів
Вона величиною була, наша земля
За неї боролись, ще з початку днів
Хотіли її вороги зблизька і здаля

Були герої, помирали герої
Свідомі люди ставали до зброї
Бажали позбавити її від кожного зла
Любов до землі в серцях все росла і росла

Все росла і росла, та тут перестала
Свідомі пішли в забуття
Всім непотрібною стала
Ніхто не віддастть за неї життя

Ніхто крім нас, вже давно не свідомих
Не хоче для неї нічого здобути 
Нас мало таких, невідомих
Та ми стараємося її повернути

Та я піду, і ви підете, підуть усі
Вона залишиться стояти
Стояти буде вічно у руйні
Така ж бо доля Україні.

0 коментарів

Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте