Я люблю...

Я люблю дощ,
я люблю сніг, 

я хочу побути один
і тихо подамся у ніч. 

А прекрасна ніч мене тепло обійме,
я забуду тебе, я житиму вічно. 

Вічність — це мить, коли я без тебе,
знову і знову кричу я до неба, 

але небо не чує, небо не знає,
що саме тебе я всім серцем щиро кохаю. 

Може небо почує цього разу мене,
може небо віддасть нарешті тебе. 

Але не вірю я в те що кричу,
а далі я промовчу,
відчую що небо забуло про мене,  

і буду скидатися так далі з коханням своїм до тебе. 
Якщо я залишусь без тебе,
я зненавиджу себе, 

Бо таку красу відпустити,
це вбити себе.

0 коментарів

Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте